ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ПІЗНАННЯ У ПРОСТОРІ ТВОРЧОГО СВІТУ БЕРТОЛЬТА БРЕХТА

Анотація

У статті аналізуються основні закономірності художнього пізнання,здійснюваного в межах творчого світу Бертольта Брехта, як предмет,передусім, авторської рефлексії. З погляду митця, засвідченого у критичних статтях та теоретичних працях різних років, пізнання та вираження життєвої правди має усвідомлюватися як головна мистецька настанова, відповідна викликам часу. Йдеться про правду суспільного життя, відкриття якої зустрічає в якості перешкод на шляху художнього дослідження злочинність суспільства, небажання окремої людини бачити реальну ситуацію свого буття, аналізувати власні помилки, працювати на їх виправлення.

На думку Брехта, правда про інших людей та суспільство може відкритися лише за умови, що людина виявляється здатною усвідомитий виразити правду про себе, якою б неприємною вона не виявилась. Аналіз оповідання Брехта "Поранений Сократ" не лише дозволяє окреслити рятівне для людини значення максимальної чесності у процесі саморозуміння, але й розкрити зв’язок творчої діяльності письменника з такими традиціями європейської філософської літератури, які укорінені вепосі античності, генетично пов’язані із сократичним діалогом.

Епічний театр створювався Брехтом з метою спрямувати духовно-інтелектуальну роботу творців та реципієнтів театрального дійствау річище осмислення найбільш болючих та небезпечних проблем сучасності, зробити цю колективну роботу передумовою посутніх суспільнихзмін. Такою якісною зміною суспільного співіснування людей в історичному просторі ХХ ст. мала стати не перемога у війні, а перемога над війною – викриття її справжньої сутності, прихованих цілей, самовбивчого для людини і людства характеру. Цьому слугував той мистецькийсинтез, який стає передумовою драматургічного новаторства Брехта,ґрунтуючись на поєднанні реалістичних та модерністських художніх принципів, можливостей епосу, лірики й драми.