ЗОНҐИ "ТРИГРОШОВОЇ ОПЕРИ" БЕРТОЛЬТА БРЕХТА: ФУНКЦІОНУВАННЯ У ДРАМАТИЧНОМУ ТЕКСТІ І ПОЗА НИМ
DOI:
https://doi.org/10.35433/brecht.8.2022.52-64Ключові слова:
зонґ, співана поезія, жестова музика, Тригрошова опера, Бертольт Брехт, Курт Вайль, рецепціяАнотація
У контексті історії рецепції "Тригрошової опери" Бертольта Брехта ("Die Dreigroschenoper", 1928) розглянуто музико-літературний жанр зонґу, його специфіку у тодішньому німецькому культурному середовищі, прив’язаність як до нової американської, так і до тривалої вітчизняної пісенної традиції, його обумовленість манерою виконання, перформативністю голосу, жестовим характером і естетичними вимогами епічного театру. Виходячи із теоретичних міркувань німецького драматурга, його власного виконавського досвіду, зонґи розглянуто і як складову "п’єси з музикою" з наголошенням на їхньому новаторському функціонуванні у тексті, і як самостійні мистецькі феномени, які відіграли важливу роль у популяризації "Тригрошової опери" в цілому і, акцентуючи й розповсюджуючи її окремі ідеї та технології їх втілення зокрема. Вказано на суттєву ознаку брехтівських зонґів – їхню спрямованість на вплив на публіку, як результат – їхню велику популярність. У цьому зв’язку мовиться про естетичний досвід вуличних музикантів як засадничий для естетики брехтівських зонґів, акцентовано на їхньому зв’язку з джазом як популярним перформативним мистецтвом, на важливій ролі голосу виконавця, який мав відображати інтеракції з автором, персонажем і композитором, на майстерному озвученні зонґів Куртом Вайлем. Охарактеризовано новий зв’язок між текстом і музикою, визначений Бертольтом Брехтом і Куртом Вайлем як «жестова музика». Стверджується, що зонґи як тексти, призначені для співу, форма і мова яких спрямована на вплив на слухача, які є атракціоном у загальній постановці, успішно працюють завдяки: актуальності, баладності, пізнаваності, повторюваності, зовнішній простоті і навіть банальності, афористичності, сатиричності, індексикальності, перформативності їхнього викладу ідей. До аналізу особливо популярних зонґів ("Балада про Меккі Ножа", "Піратка Дженні") залучено міркування філософів Теодора В. Адорно і Ернста Блоха.
Посилання
Brekht, Bertolt. (2010) Try epichni dramy. Nauk. red. O. S. Chyrkova. Zhytomyr: Polissia. Print. (In ukrainian).
Kovaliv, Yurii Ivanovych, ukl. (2007) Literaturoznavcha entsyklopediia. Tom 1. Kyiv: Akademiia. Print. (In ukrainian).
Achermann, Eric. (2019) Beat, Rhythmus, Metrum und dergleichen. Eine Gattungstheorie des Songs. Lyrik/Lyrics: Songtexte als Gegenstand der Literaturwissenschaft. Hrsg. von Freider von Ammon, Dirk von Petersdorff. Göttingen: Wallenstein. 15-56. Print. (In German).
Achermann, Eric. (2019) "How can we know the singer from the song?" Zu Songs, Lyrics und Stimme. Grundfragen der Lyrikologie 1. Lyrisches Ich, Textsubjekt, Sprecher? Hrsg. von C. Hillebrandt, S. Klimek, R. Müller, R. Zymner. Berlin, Boston: de Gruyter. S. 242-268. Print. (In German).
Ammon, Fieder von. (2019) Aus einem anderen Fass in einem anderen Hinterhof. Über den ersten deutschsprachigen Song und einige seiner Folgen. Lyrik/Lyrics: Songtexte als Gegenstand der Literaturwissenschaft. Hrsg. von Freider von Ammon, Dirk von Petersdorff. Göttingen: Wallenstein. S. 243-265. Print. (In German).
Brecht, Bertolt. (1967) Gesammelte Werke in 20 Bänden. Band 15. Schriften zum Theater I. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Print. (In German).
Brecht, Bertolt. (1967) Gesammelte Werke in 20 Bänden. Band 16. Schriften zum Theter 2. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Print. (In German).
Brecht, Bertolt. (1967) Gesammelte Werke in 20 Bänden. Band 17. Schriften zum Theter 3. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Print. (In German).
Brecht, Brecht. (1988) Große kommentierte Berliner und Frankfurter Ausgabe in 30 Bänden. Band 2: Stücke 2. Hrsg. von Werner Hecht, Jan Knopf, Werner Mittenzwei, Klaus-Detlef Müller. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Print. (In German).
Brecht, Brecht. (1998) Große kommentierte Berliner und Frankfurter Ausgabe in 30 Bänden. Band 30: Briefe 3. 1950–1956. Bearbeitet von Günter Glaeser. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Print. (In German).
Dylan, Bob. (2004) Chronicles. Volume One. Übers. Von Kathrin Passig und Gerhard Henschel. Hamburg: Hoffmann und Campe Verlag. Print. (In German).
Grimm, Reinhold. (1959) Bertolt Brecht. Die Struktur seines Werkes. Nürnberg: Hans Karl Verlag. Print. (In German).
Hartung, Günter. (2004) Der Dichter Bertolt Brecht. Zwölf Studien. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag. Print. (In German).
Kindt, Tom. (2018) Brecht und die Folgen. Stuttgart: J. B. Metzler. Print. (In German).
Klotz, Volker. (1957) Bertolt Brecht. Versuch über das Werk. Darmstadt: Gentner. Print. (In German).
Knopf, Jan, Hrsg. (2001) Brecht-Handbuch in fünf Bänden: Band 2: Gedichte. Stuttgart: J. B. Metzler. Print. (In German).
Kowalke, Kim H. (1994) Singing Brecht versus Brecht Singing: Performance in Theory and Practice. Music and Performance during the Weimar Republic. Ed. by Bryan Randolph Gillian. Cambridge: University Press. 74-93. Print. (In English).
Lucchesi, Joachim. (2017) Bertolt Brecht und die Musik. Handbuch Literatur & Musik. Hrsg. von Nicola Gess, Alexander Honold. Berlin/ Boston: de Gruyter. 482-494. (In German).
Moennighoff, Burkhard. (2005) "kalt berechnet". Die Songs in Bertolt Brechts Dreigroschenoper. Themenheft ‚Songs’ der Mitteilungen des Deutschen Germanistenverbandes. Hrsg. von Eric Achermann und Guido Naschert. 52 (2005), Heft 2, 276-284. Print. (In German).
Obermayer, August. (1980) Die dramaturgische Funktion der Lieder in Brechts Mutter Courage und ihre Kinder. Festschrift für E. W. Herd. Hrsg. von August Obermayer. Dunedin: University of Otago. S. 200-213. Print. (In German).
Thole, Bernward. (1973) Die "Gesänge" in den Stücken Bertolt Brechts. Zur Geschichte und Ästhetik des Liedes im Drama. Göppingen: Kümmerle. Print. (In German).
Unseld, Siegfreid, Hrsg. (1960) Bertolt Brechts Dreigroschenbuch. Texte. Materialien. Dokumente. Frankrufrt am Main: Suhrkamp Verlag. Print. (In German).
Weill, Kurt. (2006) Über den gestischen Charakter der Musik. Bertolt Brecht, Kurt Weill: "Mahagonny". Hrsg. von Fritz Hennenberg, Jan Knopf. Frankfurt/M.: Suhrkamp. 155-160. Print. (In German)
