БЕРТОЛЬТ БРЕХТ І ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР

Анотація

Транснаціональність і транскультурність, які останніми десятиліттями привертають дедалі більшу увагу наукової спільноти, стали невід’ємною частиною новітньої літератури. Деколонізація та глобалізація, а також зумовлені ними мобільність і міграція стали тригерами розмивання етнічних, національних та культурних кордонів, що знайшло своє втілення і в літературознавстві. Транснаціональний поворот, який спостерігається в літературі з 90-х років XX ст., показує, що розуміння літературних творів в національних рамках більше не відповідає сучасній дійсності, а самі нації, культури та ідентичності характеризуються умовністю, фрагментарністю та гібридністю. І хоча розгляд транснаціональності зосереджується здебільшого на ліро-епічних творах, його прояви спостерігаються також в драматургії і театрі.

У цій статті розглядається вплив Бертольта Брехта на сучасний транснаціональний і/або транскультурний театр. Зазначено, що оприявнення транснаціональних елементів у творчості драматурга відбувається як на рівні його п’єс, так і постановок. Зокрема, залучені Б. Брехтом ефекти очуження задля зображення дивного, чужого і незвичайного у власному "Я" мають вагомий вплив на становлення транснаціонального театру. Ще одним проявом транснаціонального є відхід драматурга від ідеї закритих націй і культур на користь відкритим, умовним і плинним. Важливий аспект становлять також інтертекстуальні референції його п’єс, які є художніми інтерпретаційними моделями відомих творів минулого і таким чином уможливлюють їхнє буття крізь простір і час. Зосереджуючись на процесах очуження, епічний театр Б. Брехта показує гібридність і фрагментарність не лише культур і націй, але й ідентичностей, чим спонукає читачів та глядачів до пошуку дивного в собі. Водночас теми і проблеми, які піднімаються в його п’єсах і постановках, не обмежуються локальними чи національними контекстами, а носять транснаціональний характер.