ВПЛИВ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ЧАСІВ "ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ" НА УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД "ТРИГРОШЕВОЇ ОПЕРИ" Б. БРЕХТА 1960-х років

Анотація

У статті розглядаються особливості перекладу знаним українським перекладачем Борисом Теном п’єси Бертольта Брехта "Тригрошева опера", зумовлені впливом так званої "радянської пропаганди" – ідеологічного дискурсу, що існував у Радянському Союзі періоду "холодної війни". Автор статті, спираючись на власний перекладацький досвід – переклад драматичних творів знаменитого засновника епічної драми, зокрема, "Тригрошевої опери", характеризує специфіку перекладацької стратегії Бориса Тена. Нюанси реалізації стратегії доместикації у перекладі Бориса Тена аналізуються з погляду трансформацій зображуваного світу, що несуть на собі відбиток ідеологічних кліше того часу – неприйняття буржуазної цивілізації, репрезентація німецьких реалій часів нацистської Німеччини у системі назв і оцінок радянського ідеологічного дискурсу, негативне зображення Америки і американського мілітаризму, зведення світового масштабу зображуваних подій і явищ до радянського і українського тощо. Аналіз перекладацької інтерпретації "Тригрошевої опери", здійсненої Борисом Теном і його сином Васильком Хомичевським, розгортається на тлі кількох важливих в плані українських перекладацьких і літературознавчих студій контекстів: художнього дискурсу нацистської та післявоєнної Німеччини, у межах і за межами якого вибудовується творчий світ Бертольта Брехта; українського перекладацького процесу 60-их років ХХ століття; сучасного українського перекладознавства, а також перекладу і мистецьких практик, що його потребують, зокрема, театральної. Значущість сучасних перекладів п’єс Бертольта Брехта проявляється у тому, як інтенсивно вони входять сьогодні у репертуар театрів України у Львові, Києві, Сумах. Серед перекладачів українською творів Бертольта Брехта, крім Бориса Тена та Василька Хомичевського, згадуються Юрій Лисняк та Сергій Жадан, позначаючи два кардинально відмінні періоди розвитку вітчизняної перекладацької школи.